"Каждый из нас, и те, кто только начинает работать в школе, и те, кто отдал ей не один десяток лет, задаёт себе вопрос: в чём суть профессии учителя, чем притягивает эта внешне вроде бы однообразная работа? Вопрос этот из ряда «вечных», и каждый отвечает на него по-своему. Сейчас, когда за плечами более 30 лет педагогического стажа, я ответил бы так: ни с чем не сравнимая радость стоять у колыбели мысли и личности ученика, возможность видеть невидимое для многих – процесс взросления, становления человека. И я, учитель, не просто причастен к тайному тайных, от меня зависят и направление, и скорость, и сам характер этого самого сложного и ответственного процесса.
Как сделать, чтобы годы учения, годы детства, отрочества и юности стали для каждого моего ученика точкой опоры на всю последующую жизнь ? Точка опоры – это прежде всего обретение достоинства, высокого представления о человеке и его предназначении на земле, это утверждение достойного способа жизни, краеугольные камни которой – честь, совесть, правда".
(В.Ф. Шаталов)
« Учитель, будь сонцем, що випромінює людське тепло, будь грунтом, багатим ферментами людських почуттів і сій знання не тільки в пам’яті і свідомості твоїх учнів, але і в їх душах і серцях» (Ш.А. Амонашвілі)
Учитель…
Ще з раннього дитинства мріяла стати вчителем. І це не дивно, адже зростала в учительській сім’ї. І хоча щоденно бачила, якою втомленою поверталася з роботи мама, і як, переробивши всі домашні справи, вона з любов’ю перевіряла учнівські твори, готувалася до уроків на наступний день, та мрія не залишала мене. Хотілося навчати і виховувати дітей, проводити уроки і перевіряти зошити.
Ця мрія здійснилася в 1979 році, коли успішно закінчила фізико-математичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка. З того часу я – учитель.
В своїй педагогічній роботі я намагаюся вчити дітей вчитися, здобувати знання працею, приймати самостійно рішення, відповідати за них, добиватись результатів і поставленої мети.
Я бачу в кожній дитині Людину, вірю в неї, в її здібності, в її розум, добре серце, безкорисливість і неповторність.
Щоденною працею, увагою, педагогічним тактом, материнською ласкою й любов’ю, особистим прикладом, переконанням і вимогливістю бажаю плекати проникливих, розумних, добрих, розсудливих, працьовитих, енергійних і сміливих громадян України.
Так хочеться, щоб мої вихованці мали душу добру і серце чуле до людського болю. Я уникаю зайвої прямолінійності, штампованих нотацій і повчань. Надаю перевагу ненав’язливим порадам, методу відстрочки, який дає змогу учням розумно підкоритися вимогам. Поважаю індивідуальність кожного учня, його думки і погляди, бажання мати кращий статус, шукаю або створюю привід похвалити учня, відмітити його успіх (навіть якщо він зовсім маленький), порадіти його досягненням. Вже котрий рік навчаю дітей і щоразу чомусь обов’язково навчаюся у них.
Іноді задумуюсь: чому одні, прийшовши працювати в школу, не витримують довго і знаходять інше місце роботи, а інші все життя щоденно поспішають такою знайомою стежинкою до рідної школи? Мабуть тому, що учитель – це не просто професія, це – покликання. І треба надзвичайно любити дітей, вірити, що кожен талановитий по-своєму, віддавати їм серце і душу.
От і осінь на порозі мого життя… Та в учительській роботі саме восени початок нового навчального року. То ж хочеться знов і знов творчо зростати і вдосконалюватися. Тому відчуваєш себе молодим, бо Учитель – це не просто чудова професія, це - велике покликання ! Учитель - це моє життя !
Педагогічна діяльність розпочалася з серпня 1979 року.
Щоліта з 1980 по 1984 рік під час відпустки працювала вихователем в піонерському таборі «Сокіл» Полтавської профспілки працівників сільського господарства. За цю роботу маю Грамоти Полтавської профспілки працівників сільського господарства. Саме ця робота допомогла мені, тоді ще молодому вчителеві, навчитися краще розуміти дітей, вивчати і враховувати їх вікові та індивідуальні особливості.
З 1984 по 1987 роки – голова шкільного методичного об’єднання вчителів математики.
З 1992 року – голова динамічної групи вчителів математики і фізики.
З 2007 року – голова дослідницької лабораторії вчителів математики, фізики та інформатики.
З 1993 по 2003 рік – постійно викладала поглиблений курс математики в 10-11-их класах. За цей період випустила 4 класи(96 учнів, які успішно засвоїли програму поглибленого курсу і підтвердили свої результати у вищих навчальних закладах)
1984 рік – нагороджена Грамотою Полтавського обласного відділу народної освіти за успіхи у навчанні та комуністичному вихованні підростаючого покоління.
В 1990 році нагороджена значком «Відмінник народної освіти УРСР»
З 1996 року – вчитель вищої категорії, старший вчитель.
1998 рік – нагороджена Грамотою відділу освіти райдержадміністрації та райкому профспілки працівників освіти за досягнуті успіхи в навчанні і вихованні учнівської молоді та в зв’язку з професійним святом Днем працівників освіти.
2006 рік – нагороджена Грамотою адміністрації та профспілкового комітету школи за вагомі успіхи у навчанні і вихованні учнівської молоді та з нагоди 30-річчя загальноосвітнього закладу.
2008 рік – нагороджена Грамотою Полтавської обласної державної адміністрації та головного управління освіти і науки за представлення на обласному семінарі директорів інноваційних навчальних закладів «Формування позитивного іміджу сучасної школи в контексті Державної цільової соціальної програми «Школа майбутнього» на 2007 – 2010 роки» досвіду роботи з використанням інноваційних педагогічних технологій.
2010 рік – активний учасник V заочного творчого конкурсу учителів математики, організованого газетою «Математика» («Первое сентября») разом з Московським центром неперервної математичної освіти. За активну участь у цьому конкурсі нагороджена Дипломом.
Класна година «Інтелектуальний футбол» по темі «Культура поведінки»
Мета. Сприяти формуванню у школярів навичок культури поведінки у побуті, у спілкуванні.
Хід підготовки
1. Клас ділиться на дві команди. В кожній команді виділяються нападаючі, захисники, воротар.
2. Кожна команда заздалегідь готує запитання для команди-суперника по темі «Культура поведінки»
3. Написати плакати:
- Знання загальноприйнятих норм і правил поведінки – перша умова вихованості
- Тренуватися, вправлятися, щоб правильно поводитися – друга умова вихованості
- Міцні і стійкі звички поведінки – третя умова вихованості
Хід проведення.
1. Представлення команд
2. Один учасник від першої команди задає запитання для іншої команди і кидає м’яч нападаючим суперника. Якщо вони не можуть дати відповідь на поставлене питання, то передають м’яч захисникам, які дають відповідь або передають м’яч воротарю. Якщо відповідь і цього разу не знайдена, то зараховується гол. Якщо відповідь нападаючих чи захисників була неправильною, то призначається штрафний удар (додаткове запитання від ведучого. Відповідь на це запитання дає воротар; в разі неправильної відповіді або її відсутності зараховується гол)
3. Команда, яка відповідала на запитання, задає свої запитання іншій команді (за такими ж самими правилами)
4. Перемогу одержує та команда, яка пропустить менше голів, тобто дасть більше правильних відповідей на запропоновані їй запитання.
Запитання від ведучого
1) Ви користуєтесь громадським транспортом. Заходячи до вагона, автобуса, тролейбуса, трамваю, хто проходить перший: чоловік чи жінка? А при виході?
(при вході – жінка, а при виході чоловік виходить першим)
2) Як прийнято їсти хліб?
(хліб беруть руками із спільної тарілки. Від хліба чи булки, покладених на свою тарілку, відламують маленькі шматочки )
3) В якій руці звичайно носять пакет, сумку, портфель? Чому?
(у правій, щоб не зачіпати перехожих; у нас правосторонній рух)
4) Ви сидите в читальному залі. Заходить дівчина. Хто вітається першим?
(першим вітається той, хто заходить)
5) Як кладуть ніж і виделку після закінчення їжі?
(кладуть на тарілку паралельно одне одному ручками в правий бік, виделку випуклістю донизу. Це є ознакою того, що ви закінчили їсти)
6) Оксана і Сергій живуть в одному будинку на третьому поверсі. Часто вони повертаються зі школи разом. Хто йде попереду, коли вони піднімаються східцями? А коли вони рухаються вниз по східцях?
(коли вгору, то попереду йде хлопець, а коли вниз, то попереду йде дівчина)
7) Виделку тримають у лівій руці, а ніж у правій. Якщо ніж і виделку під час їди треба покласти, то як їх кладуть?
(на тарілку навхрест; ручка ножа спрямована праворуч, виделки – ліворуч)
8) Саша чекає ліфт. Підходить жінка чи дівчина. Як він повинен поступити?
(притримати двері ліфта, пропустити вперед жінку, запитати який поверх їй потрібний і натиснути відповідну кнопку)
9) У Сергія зібралися товариші. Він хоче познайомити свого товариша з дівчиною. Як він повинен це зробити: представити хлопця дівчині чи дівчину хлопцеві?
(завжди чоловіка представляють жінці, хлопця – дівчині)
10) У закритому приміщенні чоловік знімає свій головний убір. Чи є такі приміщення, де чоловікам дозволяється бути в головному уборі?
(вокзал, магазин, пошта, коридори установ,…)
11) Таня і Діма заходять до театрального, концертного чи кінозалу. Хто заходить перший? Як поступають при виході?
(першим заходить хлопець, а при виході першою виходить дівчина)
12) В якій руці тримають букет квітів?
(у лівій руці)
13) У правилах вітання прийнято, що молодший вітає старшого, чоловік – жінку, дитина дорослого, підлеглий керівника. А коли жінка вітається першою?
(коли вона заходить до приміщення)
14) Ви були в гостях у свого товариша, збираєтесь іти додому. Хто прощається першим: господар чи той, хто йде?
(той, хто йде прощається першим)
15) Хто першим закінчує телефонну розмову?
(той, хто зателефонував)
5. Підсумки конкурсу
