"Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти почував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі.

Працюй  так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям - щастям творчості" (В.О. Сухомлинський)

В чем суть профессии учителя ?

               "Каждый из нас, и те, кто только начинает работать в школе, и те, кто отдал ей не один десяток лет, задаёт себе вопрос: в чём суть профессии учителя, чем притягивает эта внешне вроде бы однообразная работа? Вопрос этот из ряда «вечных», и каждый отвечает на него по-своему. Сейчас, когда за плечами более 30 лет педагогического стажа, я ответил бы так: ни с чем не сравнимая радость стоять у колыбели мысли и личности ученика, возможность видеть невидимое для многих – процесс взросления, становления человека. И я, учитель, не просто причастен к тайному тайных, от меня зависят и направление, и скорость, и сам характер этого самого сложного и ответственного процесса.
               Как сделать, чтобы годы учения, годы детства, отрочества и юности стали для каждого моего ученика точкой опоры на всю последующую жизнь ? Точка опоры – это прежде всего обретение достоинства, высокого представления о человеке и его предназначении на земле, это утверждение достойного способа жизни, краеугольные камни которой – честь, совесть, правда".
                                                  (В.Ф. Шаталов)

Педагогічне кредо

  « Учитель, будь сонцем, що випромінює людське тепло, будь грунтом, багатим ферментами людських почуттів і сій знання не тільки в пам’яті і свідомості твоїх учнів, але і в їх душах і серцях» (Ш.А. Амонашвілі)

Педагогічне есе

                                Учитель…
          Ще з раннього дитинства мріяла стати вчителем. І це не дивно, адже зростала в учительській сім’ї. І хоча щоденно бачила, якою втомленою поверталася з роботи мама, і як, переробивши всі домашні справи, вона з любов’ю перевіряла учнівські твори, готувалася до уроків на наступний день, та мрія не залишала мене. Хотілося навчати і виховувати дітей, проводити уроки і перевіряти зошити.
Ця мрія здійснилася в 1979 році, коли успішно закінчила фізико-математичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка. З того часу я – учитель.
        В своїй педагогічній роботі я намагаюся вчити дітей вчитися, здобувати знання працею, приймати самостійно рішення, відповідати за них, добиватись результатів і поставленої мети.
        Я бачу в кожній дитині Людину, вірю в неї, в її здібності, в її розум, добре серце, безкорисливість і неповторність.
Щоденною працею, увагою, педагогічним тактом, материнською ласкою й любов’ю, особистим прикладом, переконанням і вимогливістю бажаю плекати проникливих, розумних, добрих, розсудливих, працьовитих, енергійних і сміливих громадян України.
        Так хочеться, щоб мої вихованці мали душу добру і серце чуле до людського болю. Я уникаю зайвої прямолінійності, штампованих нотацій і повчань. Надаю перевагу ненав’язливим порадам, методу відстрочки, який дає змогу учням розумно підкоритися вимогам. Поважаю індивідуальність кожного учня, його думки і погляди, бажання мати кращий статус, шукаю або створюю привід похвалити учня, відмітити його успіх (навіть якщо він зовсім маленький), порадіти його досягненням. Вже котрий рік навчаю дітей і щоразу чомусь обов’язково навчаюся у них.
        Іноді задумуюсь: чому одні, прийшовши працювати в школу, не витримують довго і знаходять інше місце роботи, а інші все життя щоденно поспішають такою знайомою стежинкою до рідної школи? Мабуть тому, що учитель – це не просто професія, це – покликання. І треба надзвичайно любити дітей, вірити, що кожен талановитий по-своєму, віддавати їм серце і душу.
        От і осінь на порозі мого життя… Та в учительській роботі саме восени початок нового навчального року. То ж хочеться знов і знов творчо зростати і вдосконалюватися. Тому відчуваєш себе молодим, бо Учитель – це не просто чудова професія, це - велике покликання ! Учитель - це моє життя !

 

Шляхом зростання педагогічної майстерності

 Педагогічна діяльність розпочалася з серпня 1979 року.
Щоліта з 1980 по 1984 рік під час відпустки працювала вихователем в піонерському таборі «Сокіл» Полтавської профспілки працівників сільського господарства. За цю роботу маю Грамоти Полтавської профспілки працівників сільського господарства. Саме ця робота допомогла мені, тоді ще молодому вчителеві, навчитися краще розуміти дітей, вивчати і враховувати їх вікові та індивідуальні особливості.

З 1984 по 1987 роки – голова шкільного методичного об’єднання вчителів математики. 
З 1992 року – голова динамічної групи вчителів математики і фізики.
З 2007 року – голова дослідницької лабораторії вчителів математики, фізики та інформатики.
З 1993 по 2003 рік – постійно викладала поглиблений курс математики в 10-11-их класах. За цей період випустила 4 класи(96 учнів, які успішно засвоїли програму поглибленого курсу і підтвердили свої результати у вищих навчальних закладах)
1984 рік – нагороджена Грамотою Полтавського обласного відділу народної освіти за успіхи у навчанні та комуністичному вихованні підростаючого покоління.
В 1990 році нагороджена значком «Відмінник народної освіти УРСР»
З 1996 року – вчитель вищої категорії, старший вчитель.
1998 рік – нагороджена Грамотою відділу освіти райдержадміністрації та райкому профспілки працівників освіти за досягнуті успіхи в навчанні і вихованні учнівської молоді та в зв’язку з професійним святом Днем працівників освіти.
2006 рік – нагороджена Грамотою адміністрації та профспілкового комітету  школи за вагомі успіхи у навчанні і вихованні учнівської молоді та з нагоди 30-річчя загальноосвітнього закладу.
2008 рік – нагороджена Грамотою Полтавської обласної державної адміністрації та головного управління освіти і науки за представлення на обласному семінарі директорів інноваційних навчальних закладів «Формування позитивного іміджу сучасної школи в контексті Державної цільової соціальної програми «Школа майбутнього» на 2007 – 2010 роки» досвіду роботи з використанням інноваційних педагогічних технологій.
2010 рік – активний учасник V заочного творчого конкурсу учителів математики, організованого газетою «Математика» («Первое сентября») разом з Московським центром неперервної математичної освіти. За активну участь у цьому конкурсі нагороджена Дипломом.

Сценарії заходів."Інтелектуальний футбол"

 Класна година «Інтелектуальний футбол» по темі «Культура поведінки»
Мета. Сприяти формуванню у школярів навичок культури поведінки у побуті, у спілкуванні. 
Хід підготовки 
1. Клас ділиться на дві команди. В кожній команді виділяються нападаючі, захисники, воротар.
2. Кожна команда заздалегідь готує запитання для команди-суперника по темі «Культура поведінки»
3. Написати плакати:
- Знання загальноприйнятих норм і правил поведінки – перша умова вихованості
- Тренуватися, вправлятися, щоб правильно поводитися – друга умова вихованості
- Міцні і стійкі звички поведінки – третя умова вихованості 
Хід проведення. 
1. Представлення команд
2. Один учасник від першої команди задає запитання для іншої команди і кидає м’яч нападаючим суперника. Якщо вони не можуть дати відповідь на поставлене питання, то передають м’яч захисникам, які дають відповідь або передають м’яч воротарю. Якщо відповідь і цього разу не знайдена, то зараховується гол. Якщо відповідь нападаючих чи захисників була неправильною, то призначається штрафний удар (додаткове запитання від ведучого. Відповідь на це запитання дає воротар; в разі неправильної відповіді або її відсутності зараховується гол)
3. Команда, яка відповідала на запитання, задає свої запитання іншій команді (за такими ж самими правилами)
4. Перемогу одержує та команда, яка пропустить менше голів, тобто дасть більше правильних відповідей на запропоновані їй запитання.

Запитання від ведучого
1) Ви користуєтесь громадським транспортом. Заходячи до вагона, автобуса, тролейбуса, трамваю, хто проходить перший: чоловік чи жінка? А при виході?
(при вході – жінка, а при виході чоловік виходить першим)
2) Як прийнято їсти хліб?
(хліб беруть руками із спільної тарілки. Від хліба чи булки, покладених на свою тарілку, відламують маленькі шматочки )
3) В якій руці звичайно носять пакет, сумку, портфель? Чому?
 (у правій, щоб не зачіпати перехожих; у нас правосторонній рух)
4) Ви сидите в читальному залі. Заходить дівчина. Хто вітається першим?
(першим вітається той, хто заходить)
5) Як кладуть ніж і виделку після закінчення їжі?
(кладуть на тарілку паралельно одне одному ручками в правий бік, виделку випуклістю донизу. Це є ознакою того, що ви закінчили їсти)
6) Оксана і Сергій живуть в одному будинку на третьому поверсі. Часто вони повертаються зі школи разом. Хто йде попереду, коли вони піднімаються східцями? А коли вони рухаються вниз по східцях?
 (коли вгору, то попереду йде хлопець, а коли вниз, то попереду йде дівчина)
7) Виделку тримають у лівій руці, а ніж у правій. Якщо ніж і виделку під час їди треба покласти, то як їх кладуть?
 (на тарілку навхрест; ручка ножа спрямована праворуч, виделки – ліворуч)
8) Саша чекає ліфт. Підходить жінка чи дівчина. Як він повинен поступити?
(притримати двері ліфта, пропустити вперед жінку, запитати який поверх їй потрібний і натиснути відповідну кнопку)
9) У Сергія зібралися товариші. Він хоче познайомити свого товариша з дівчиною. Як він повинен це зробити: представити хлопця дівчині чи дівчину хлопцеві?
(завжди чоловіка представляють жінці, хлопця – дівчині)
10) У закритому приміщенні чоловік знімає свій головний убір. Чи є такі приміщення, де чоловікам дозволяється бути в головному уборі?
(вокзал, магазин, пошта, коридори установ,…)
11) Таня і Діма заходять до театрального, концертного чи кінозалу. Хто заходить перший? Як поступають при виході?
 (першим заходить хлопець, а при виході першою виходить дівчина)
12) В якій руці тримають букет квітів?
 (у лівій руці)
13) У правилах вітання прийнято, що молодший вітає старшого, чоловік – жінку, дитина дорослого, підлеглий керівника. А коли жінка вітається першою?
 (коли вона заходить до приміщення)
14) Ви були в гостях у свого товариша, збираєтесь іти додому. Хто прощається першим: господар чи той, хто йде?
(той, хто йде прощається першим)
15) Хто першим закінчує телефонну розмову?
(той, хто зателефонував)
5. Підсумки конкурсу

Сценарії заходів."В чому краса людини?"(диспут)

Диспут на тему «В чому краса людини?»
Мета. Виявити уявлення учнів про красу людини; формувати правильне розуміння гармонічно розвиненої особистості як поєднання в ній духовного багатства моральної чистоти і фізичної досконалості; пробуджувати прагнення до морального самовдосконалення.
Хід підготовки
1. Учням пропонується підготувати виступи і вміти аргументувати свою точку зору з таких питань:- Яку людину ви вважаєте красивою?
- Які поступки людей можна оцінити як прекрасні?
- Від чого залежать наші уявлення про красу людини?
- Чи може стати красивою кожна людина?
- Чи обов’язково наше прагнення до краси повинно бути пов’язане з великими матеріальними витратами?
2. Підготувати плакати:«Поводь себе з іншими так, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою»
(народна мудрість)
«Привітність і доброта роблять людину не тільки фізично здоровою, але й красивою»
(Д. С Лихачов)
«Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти почував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі. Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям – щастям творчості.»
(В. О. Сухомлинський)
 Хід диспуту
 1. Ведучий зачитує висловлювання учнів:
- краса людини – в її вчинках, у ставленні до оточуючих;
- краса людини – у внутрішньому світі людини;
- краса людини – у ставленні до інших, у співчутті до чужого горя, у культурі поведінки;
- краса людини – в доброті, у вмінні розуміти один одного, у щирості;
- краса людини – у дружбі;
- я гадаю, що важлива краса внутрішня. Людина повинна бути гарна душею, добра, щира, готова допомогти у скрутну хвилину;
- краса людини – в поведінці, в зовнішньому вигляді, в характері, в притаманності щирості, доброти, почуття гумору;
- краса людини – в її душі, у ставленні до людей;
- краса людини полягає в характері людини, її вмінні спілкуватися; в зовнішньому вигляді;
- краса людини – у ставленні до себе і до оточуючих;
- краса людини – у ставленні до людей, у розумінні оточуючих, своїх друзів, у вмінні спілкуватися.
2. Учні запрошуються до обговорення питань: яку людину ви вважаєте красивою? Які поступки людей можна оцінити як прекрасні?
(виступи учнів)
3. Обговорення ситуацій:
а) «Жінка одержала зарплату».
 Жінка, отримавши заробітну плату, відправилась за покупками до свята. Вийшовши із тролейбуса, вона помітила, що залишила там свою сумку з паспортом, грошима, ключами від квартири…
Ввечері на квартирі жінки пролунав дзвінок. Дуже ввічливий чоловічий голос поцікавився, чи не загубила вона чого-небудь. Він привітав її з наступаючим святом і сказав, що сумку знайшла його дружина, що вони порядні люди і жінка може приїхати за своєю сумкою.
Жінка, захопивши з собою коробку цукерок, приїхала за вказаною адресою. Господар склав враження інтелігентної людини, дуже зайнятої, так як працював науковцем. Захоплювався колекціонуванням значків, марок. Після приємної бесіди господар подав перелік всіх речей, що знаходились у сумці, з їх точною оцінкою до копійки. Загальна сума виявилась 480грн. (сюди ввійшла навіть вартість записної книжечки та носової хустинки) І він сказав, що жінка повинна заплатити за знахідку одну четверту частину загальної суми, тобто 120грн., «за державними законами» і «по совісті», так, як прийнято серед «порядних інтелігентних людей».

Запитання до учнів:
- Чи можна вважати поступок цього чоловіка красивим?
- Як би ви поступили на місці його дружини, знайшовши сумку? А на місці чоловіка?

б) «Добра справа».
 Коли бабуся сусідка попросила хлопчика віднести і здати в приймальний пункт пляшки з-під мінеральної води, він із задоволенням погодився, але потім заявив, що гроші за дві пляшки візьме собі (за роботу).

Запитання до учнів:
- Чи можна добрий поступок хлопчика назвати красивим?
- За яким мотивом здійснювалась добра справа хлопчиком?
-
в) «Випадок на залізничній станції».
 Біля каси залізничної станції стояла велика черга. Було тісно, жарко, душно. Одна старенька бабуся пояснювала черзі, що їй дуже важко стояти, болять ноги, і що, якщо немає заперечуючих, вона взяла б квиток без черги. І ледь чутно доповнила, що вона учасник війни, але, на жаль, поспішаючи, поклала своє посвідчення на дно великої сумки.

Запитання до учнів:
- Як ви думаєте, яка була реакція людей, які стояли в черзі, на прохання бабусі?
- Як би ви поступили, почувши подібне прохання?

Продовження оповідання. В черзі почався галас. «Сиділа б ти, бабуся, вдома!», «Подумаєш, учасник, та коли це було, пора вже забути!» Голоси були молоді, досить роздратовані і грубі. «Є посвідчення – покажи», крикнув дужий хлопець в «фірмі» з ніг до голови.
…Раптом із черги почувся голос: «Пропустіть мене. Я з посвідченням». І до віконечка каси просунувся високий молодий чоловік із світлим волоссям. В руці він тримав червоненьку книжечку. Верхній ґудзик його піджака був розстебнутий, і люди, що стояли поруч, побачили нагороду за бойові заслуги.
«До якої тобі станції, мати?» - запитав він жінку. І через хвилину подав їй квиток.

Запитання до учнів:
- Як ви оцінюєте поведінку людей в черзі?
- В чому причина такої реакції на прохання пожилої жінки хлопця в «фірмі»?
- Чим продиктований поступок молодого чоловіка, який взяв квиток бабусі?
- Чому він сам не скористався своїм правом позачергового отримання квитка?
- Як будуть вести себе люди в черзі після того, що трапилось?

Закінчення оповідання. Коли старенька жінка пішла, цей чоловік повернувся на своє місце в черзі..
Всі мовчали. Ніхто в цю хвилину не смів подивитися один одному в очі…

Запитання до учнів:
- Який урок дав молодий чоловік людям?
- В чому краса його поступка?
- Чому оточуючим раптом стало соромно один перед одним?
- Наведіть приклади благородних і красивих поступків людей.

4. Учні запрошуються до обговорення питань: чи може стати красивою кожна людина? Чи обов’язково прагнення до краси повинно бути пов’язане з матеріальними витратами?
(виступи учнів)
5. Новела Олеся Гончара «Соняшники»
6. Учні читають вірші Н. Заболоцького «Некрасивая девченка», М. Дорізо «Красота» та інші.

7. Заключне слово ведучого.
Прекрасне й красиве в людині не уявляється без гармонійного розвитку і здоров’я людини.
Природна краса – краса фігури, обличчя, кольору волосся, шкіри – багато в чому залежить від способу життя, фізичного самовиховання, від змістовності нашої діяльності. Естетично привабливим можна стати, якщо оволодіти мистецтвом красиво ходити, сидіти, говорити, спілкуватися з людьми, природно й невимушено поводити себе в суспільстві, вдома, проявляючи турботу і увагу до людей. По-справжньому красивим можна бути лише володіючи красою внутрішньою. Краса душі, краса любові – найвища на землі краса!
«І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
«Люди, будьте взаємно ввічливі! –
І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курси вами:
Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!»
(Ліна Костенко)

 «Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти почував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі.
Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям - щастям творчості»
(В.О.Сухомлинський)